Середа, 22.08.2018, 03:16
RSДошкільний навчальний заклад №7
"КОЛОБОК"


Головне меню
Категорії
Мої статті [13]
Наші друзі
  • Міністерство освіти і науки України
  • К-П управління освіти і науки
  • К-П міська рада
  • ДНЗ №1 "Барвінок"
  • ДНЗ №2 "Гномик"
  • ДНЗ №5 "Олімпійський"
  • ДНЗ №15 "Джерельце"
  • ДНЗ №9 "Барвистий віночок"
  • ДНЗ №16 "Айболить"
  • ДНЗ №17 "Світлячок"
  • ДНЗ №20 "Дзвіночок"
  • ДНЗ №21 "Золота рибка"
  • ДНЗ №23 "Лелека"
  • Опитування
    Оцініть мій сайт
    Всього відповідей: 29
    Пошук
    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Форма входу
    Головна » Статті » Мої статті

    поняття про вік

    Про поняття «вік»

     

    Вік є категорією, якою позначають часові характеристики індивідуального розвитку людини. Він характеризує:

    §  тривалість життя людини;

    §  стадії її життя.

    Вік – зона сходження різних віків, а саме: паспортного (хронологічного, календарного), фізичного (біологічного), психічного, соціального.

    Паспортний вік визначається кількістю років, прожитих людиною.

    Фізичний вік – розвитком організму (антропологічними параметрами, розвитком рухової активності, гармонійністю тілобудови, станом здоров’я, витривалістю, вправністю, станом нервової системи).

    Психічний вік – особливостями розвитку психічних процесів (відчуттів, сприймання, пам’яті, уяви, мислення, мовлення, емоцій і почуттів, уваги, волі) та діяльності (цілей, мотивів, умінь і навичок ігрової, предметно-практичної, учбової діяльностей).

    Соціальний вік – розвитком почуття відповідальності, соціальними ролями, умінням налагоджувати взаємини з людьми.

    Процеси фізичного, психічного і соціального розвитку пов’язані між собою, проте можуть не збігатися. Чим більше вони збігаються, тобто відповідають паспортному віку дитини, тим гармонійніший її розвиток, а чим більше розбіжностей – тим він дисгармонійніший. Наприклад, прискорення фізичного розвитку (зростання довжини тіла, збільшення ваги) може вносити певну диспропорцію, коли внутрішні органи «не встигають» за зовнішньою оболонкою, що може спровокувати підвищення втомлюваності дитини, емоційну неврівноваженість тощо.

    Вік – своєрідний ключ до розв’язання багатьох проблем педагогічної практики. Існує тісний зв'язок між віком і розвитком як процесом прогресивних якісно-кількісних змін організму. Повна відповідність стадій фізичного, психічного, соціального розвитку та вікової шкали є ілюзорним. Характеризуючи вік конкретного дошкільника, співвідносимо генетично задане, соціально набуте та самостійно досягнуте ним. Їх поєднання не є однакове в різних дітей одного віку.

    Вік дитини не можна повністю визначити обсягом часу. Тому значення календарного віку відносне – у дитини дозрівання організму ще не визначає розвиток її особистості. Усі дошкільники проходять один і той самий шлях розвитку. Ні система виховання і навчання, ні спеціальні умови не можуть виключити окремих фаз, змінити їх послідовність. Проте різні діти проходять цей шлях у різному темпі залежно від багатьох умов (затримуючись на якійсь фазі розвитку довше, іншу дитина може подолати швидше; в одних розтягується у часі, в інших проходить різко, швидко, стрибкоподібно). Проте особливо істотними можуть бути відмінності у змістовності проходження кожною дитиною чергової фази розвитку, яка може відбуватися з різним ефектом та повнотою. Саме це і характеризує досягнутий рівень розвитку конкретної дитини.

    Зміст кожного вікового періоду залежить від конкретних умов життя, суспільних змін, які впливають на розвиток дітей – прискорюють або уповільнюють його, змінюють вікові межі. У межах вікового періоду дитина стає особистістю в процесі своєї розумової, практичної діяльності та спілкування. Якісна своєрідність кожного періоду розвитку дитини розкривається через такі поняття:

    §  Соціальна ситуація розвитку (особливе поєднання внутрішніх процесів розвитку і зовнішніх умов, які є типовими для кожного вікового періоду, зумовлюють його динаміку та появу в кінці його своєрідних новоутворень).

    Ранній вік (спільна діяльність з дорослим за формулою «дитина – предмет – дорослий» (дорослий «захований» за предметом), предметна діяльність через спілкування).

    Молодший дошкільний вік (основний життєвий контекст – світ соціальних відносин дорослих людей, в який дитина прагне ввійти і який перетворюється на центр, навколо якого обертається її життя; спільна з дорослим пізнавальна діяльність (дорослий – найавторитетніше джерело знань)).

    Старший дошкільний вік (світ соціальних відносин дорослих людей, в який дитина намагається увійти, центр – дорослий як носій суспільних функцій та вимог. У дошкільника з’являється коло елементарних обов’язків, самостійне виконання вимог, доручень, прохань; елементи систематичного навчання, утворення «дитячого суспільства»).

    §  Провідна діяльність (кожному віковому періоду відповідає певний вид віково-нормативної діяльності, від якого залежить розвиток дитини; в ній формуються, змінюються, перебудовуються психічні процеси, виникають нові види діяльності; перехід від однієї провідної діяльності до іншої означає зміну вікового періоду).

    Ранній вік (предметна; дії цілеспрямовані, особиста дія (зростає самостійність), «Я Сам» («МИ» трансформується на «ТИ» і «Я») – передумова зміни соціальної ситуації розвитку).

    Молодший дошкільний вік (сюжетно-рольова гра – моделювання  дорослого життя (формування соціальної компетентності).

    Старший дошкільний вік (сюжетно-рольова гра – спочатку дієве, емоційне, а потім і інтелектуальне освоєння системи людських відносин; визначна роль гри у розвитку психіки та особистості).

    §  Новоутворення свідомості та особистості (провідна діяльність впливає на розвиток особистості, сприяє прояву характерних саме для цього вікового етапу новоутворень свідомості, якісних особливостей).

    Ранній вік (прямоходіння; розвиток предметної діяльності; опанування мовленням; поява нових видів діяльності; зростання самостійності в освоєнні життєвого простору; зародження самосвідомості, елементарного образу «Я», найпростіших форм самосвідомості).

    Молодший дошкільний вік (утворення елементарної цілісної картини навколишнього світу; відкриття свого внутрішнього світу; цілеспрямована поведінка; емоційне та інтелектуальне передбачення; опанування правил поведінки; моральні почуття; самодіяльність та найпростіші форми творчості).

    Старший дошкільний вік (перший схематичний обрис дитячого світогляду; внутрішні етичні інстанції (зачатки почуття совісті); супідрядність мотивів (продумані дії починають переважати над імпульсивними, мотив «хочу» поступається мотиву «треба», більшого значення набуває соціальна мотивація); довільна поведінка (здатність діяти цілеспрямовано, долати труднощі на шляху до мети, елементарно контролювати та регулювати свою діяльність); творча уява (прагнення відійти від шаблона та зразка, схильність до фантазування, вигадування, творчої ініціативи); особиста свідомість (усвідомлення свого обмеженого місця в системі відносин з дорослими, орієнтація у власних чеснотах і вадах, виникнення більш-менш реалістичної самооцінки, самоповаги, прагнення бути визнаними іншими)).

     

    Відповідно до програми «Я у Світі», педагог фіксує досягнення розвитку дитини не щороку, а в кінці вікового періоду, який триває 2–3 роки. Цим самим надається більше часу на збагачення дитиною своїх потенційних сил та їх повноцінну реалізацію.

    На відміну від хронологічного віку, який виражає тривалість існування дитини з моменту її народження, психологічний вік означає певний ступінь розвитку, обумовлений закономірностями формування організму, суб’єкта діяльності та особистості. Збігів за часом тісно пов’язаних між собою ліній фізичного, психічного та соціального розвитку фактично не буває. Щоб визначити вік конкретної дитини, педагог має узагальнити інформацію щодо різнорідних явищ зростання дошкільника, його загальносоматичного, статевого, нервово-психологічного визрівання.

    Поняття «вікова група» означає умовну групу дошкільників, сформовану за якоюсь ознакою певного віку (найчастіше за паспортною). У складі кожної групи може бути кілька підгруп, залежно від того, які виховні й навчальні цілі ми ставимо. Щоб реалізувати їх, потрібні індивідуальний та диференційований підходи.

    Категорія: Мої статті | Додав: kolobok (04.04.2013)
    Переглядів: 1446 | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Ім`я *:
    Email *:
    Код *:

    Copyright MyCorp © 2018
    Створити безкоштовний сайт на uCoz